Серце! Серце! Ану стій! Ти куда мою кров діваєш!!! — прокричав мозок.
Не твого ума діло. Та й ти сам нею розкидуєш наліво направо — пробурмотіло серце.
Мозку сильно несподобалась така неповага до себе, але що ж він може зробити. Це ж правда, мозок і сам кров кудась спилює
постійно.
Мозок промовчав.
І тут органи почали скаржитись:
Ах ви, ах ви, зрадники, кров нашу куди діваєте, ми ж помремо?!?!
А ви сидіть там тихо, і не рипайтесь, бо взагалі нічого не отримаєте. Ви ж кров теж виводите кудась, не вам судити. —
наказали серце й мозок.
І правда: частина крові, що має йти на роботу шлунка, постійно кудись дівається. І штука в тому, що шлунок її
отримує.
Виявляється, шлунок її зливає, щоб менше працювати.
Як? Запитаєте ви, а отак.
2024