Небесна (неподаровані квіти)

Любов як квітка
Не доглянеш
Звяне
Вітер дмухне
І нема
Чого ж ти матінко моя
Квіти свої так любила
Любові зерен в мене стільки посадила
А любити не навчила

~

Чорна
Недоглянута любов
Візьму я тії чорні пелюстки
Серце обгорну
Й проколю
Чорне
Моє вільне серце
І кров у тіло чорна затіка
Що так колись червоним гріло
Холодним потемніло
Але не зможе зло зі мною говорити
Бо квіти мої світло й зорі
І ти коли поглянеш в небо
То не дивуйся й знай
Без чого їх нема
Безмежна темрява нічна
Любов моя